Страх втрати майже ніколи не робить людину спокійнішою. Він робить її уважнішою до дрібниць, жорсткішою до пауз, підозрілою до змін у тоні.
Коли страшно втратити, хочеться тримати сильніше. Але саме це часто і руйнує близькість: любов починає відчуватися як перевірка, а турбота як контроль.
Інша людина може піти не тому, що її мало любили. А тому, що її любили так тривожно, ніби вона вже зраджує.
