Холодні люди здаються привабливими не тому, що холодність сама по собі глибока. Вона створює напругу.
Коли людина тепла, доступна і зрозуміла, нервова система швидко розслабляється. Але якщо близькість видається порціями, мозок починає працювати як детектив: що означала пауза, чому тон змінився, чи я досить цікавий, щоб отримати відповідь?
Так формується не любов, а азарт. Увага холодної людини здається дорожчою, бо її менше. І саме дефіцит робить її схожою на цінність.
Проблема в тому, що люди часто плутають внутрішню напругу з потягом. Якщо поруч з кимось ти весь час доводиш, що вартий тепла, це може відчуватися дуже сильно. Але сила відчуття ще не означає якість зв’язку.
Іноді “хімія” - це не сумісність. Це стара звичка боротися за того, хто не поспішає бути поруч.
